кінь

(велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів), коняка; конисько (заморений, слабосилий); шкапа, конина, конячина; лошак (молодий); скакун (з високими біговими якостями); жеребець, стадник (плідник при табуні); мерин (кастрований); тарпан (дикий); мустанґ (здичавіла тварина Північної Америки)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • кінь — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • кінь — коня/, ч. 1) Велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів. Верховий кінь. •• На бі/лому коні/ в ї/хати куди з явитися де небудь як переможець, як людина, що досягла тріумфального успіху. На коні/ бу/ти… …   Український тлумачний словник

  • кінь — [к ін ] кон а/, ор. коне/м, м. (на) коун і//коне/в і, кл. ко/н у, мн. ко/н і, ко/неий, ор. к і/н мие/ко/н амие, м. (на) ко/н ах …   Орфоепічний словник української мови

  • чудо-кінь — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • бадавѢя — кінь турецької породи …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • валах — кінь (кастрований), мерин …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • бахмат — Бахмат: бойовий верховий кінь [1;35] бойовий кінь [43] військовий баский кінь [X] …   Толковый украинский словарь

  • Dolce Vita (альбом) — У этого термина существуют и другие значения, см. Dolce vita. Dolce Vita …   Википедия

  • Гуцульский пони — Гуцульский конь на пастбище Гуцульский конь[1][2], известен как Гуцулик[3] или Гуцул горная порода домашних лошадей [4], которая разводится в …   Википедия

  • конина — и, ж. 1) Кінське м ясо; конятина. 2) розм. Кінь (у 1 знач.); заморений, слабосилий кінь; конячина …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.